Брате мій милий,
Хто примусив тебе,
Зброю взяти у крила?
Хто у серце каміння кладе?
Чи не єдиний в нас Батько?
Дух Святий, Благодатний.
Чому ж ти, так хватько?
Зрікся заповідей у час ратний.
Чи не єдина в нас Матір?
- Безмежна, рідна Земля.
Чому ж ти зробив вибір?
Встромити вістря, без жаля.
Чи не єдина в нас мова?
— Любові звуки добра.
Чому ж ти забув слова,
що в дитинстві співала Душа?
Хто ж так солодко шепче тобі?
Любий мій брате,
Убити ненародженого в собі.
На примару душу проміняти.
Чи не краще пліч-опліч?
Стати до боротьби,
Запаливши в душах міліони свіч,
Проти легіона сатани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: Юрій Цар