Коли ти задивляєшся на світ,
Він здається тобі бездоганний.
І ти ловиш поглядом первоцвіт,
Він чомусь такий багатогранний.
Смакуєш його живильні плоди,
Що садами дивно визрівають.
Вибираєш прохолоду з води,
Що спеку згасить допомагають.
Ти слухаєш, як шумить діброва,
І спів пташок у зеленім гаю.
Тебе так чарує наша мова,
Яка грається серед розмаю.
Смакуєш вино з грон винограду,
Яке твою душу розвеселить.
Зірки шикуються до параду,
А рясний дощик душу відбілить.
Ти так стоїш і дивишся на світ,
А осінь вальсує з листопадом.
Зима передає нам свій привіт,
Спекотне літо лякає градом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: Віктор Варварич