А ви, перед істиною закрили двері
А фальші,аплодуєте на біс.
Все можна скопіювати на папері
І від пихі,задерти догори ніс.
Людино,ти прагнеш гроші,слави
А чи,ти віриш у Бога Отця?...
Тебе манить,спокушає лукавий
У свої сіті,щоб боліла душа.
Залишись,на одинці з собою
А чи,не загризе совість тебе.
Притоптав, святу істину ногою
Скажи,куди вітер тебе несе?...
Один,над творивом мучився, болів
Інший,знімає мірку і шиє модель.
Грає,в лабіринт із красивих слів
І мадам брехні цілує ручку лакей.
Людино,перш за все ,будь собою!
І не привласнюй,у своє чужу річ.
Бо все, спливе за бистрою водою
Прийде ,час ...Господь, гляне до твоїх віч.
М. Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: Чайківчанка