НА ЧУЖИНІ МИ ПОСТАРІЛИ

На  чужині  ми  постаріли,
А  в  декого  і  молодість  пройшла,  
У  більшості  і  коси  посивіли
Без  рідного  домашнього  тепла.

Проходять  дні,  минають  ночі
У  цій  рутині  йде  життя,
Вже  забуваєш  рідні  очі
Та  в  молодість  не  має  вороття.

В  дитинство  спогади  летять,
Шкільні  і  юні  згадуєш  роки,
Перше  кохання,  спів  солов*я
І  п*янкий  запах  в*ялої  трави.

І  все  це  згадуєш  в  безсонні  ночі
В  спекотні  літні  вечори,
А  за  вікном  сюрчок  сюркоче
І  вітер  шепче,  спи  вже  спи.

І  вже  під  ранок  засинаєш,
І  сниться  рідна  хата,  сад,
У  сні  ти  з  ними  розмовляєш
Й  зі  сходом  сонця  повертаєшся  назад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2020
автор: lileia