Завірюха одягнених в хутро
не злякає відважних людей,
їх мисливець досвідчений мудро
по ледь видним слідам проведе.
Буде славне у них полювання
і останній разючий удар
кожен з них приберіг на прощання –
від страждань позбавляючий дар.
Буле здобич на м'ясо багата
і у бивнях могутніх трофей,
будуть радісно їх зустрічати
в ріднім племені зграйки дітей,
будуть їм посміхатись красуні,
будуть ними пишатись батьки,
поховають в короткому сумі
всіх загиблих від гострих кликів.
Поглядаючи на таке звичне,
рідне стійбище з часу гори,
я питання задам риторичне:
що змінилося з тої пори?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2020
автор: Анатолій Костенюк