[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SJCgvwX3L1M[/youtube]
Ще скільки не сказав мені ти слів,
Ти їх сховав під самим серцем.
Чомусь сказати так і не посмів,
Вони мені так замінили б сонце.
Тримаєш руку міцно, як ніколи,
Мене ти так не хочеш відпускать.
Вже сонце зайнялось на видноколі,
Я так боюся тишу цю злякать.
Усмішка так пасує до обличчя,
За тебе очі можуть все сказать.
Зникають із душі всі протиріччя,
Все ж сумніви зненацька набіжать.
Повільно догорав червневий ранок,
Спішили зорі теж відпочивать.
А вітер заховав цю тайну у серпанок...
То що ж хотів мені тоді сказать?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2020
автор: Н-А-Д-І-Я