Плавні інтонації звуків падолисту.
Серце відбиває танцювальний ритм.
Пасажирський потяг із протяжним свистом
Відчиняє долі дверці в лабіринт.
Станція. Кордон? Оманливі усмішки.
Віртуозний ошук — так придумав кат.
За колючим дротом ряд бараків й вишки.
Вже нема надії на життя. Є страх.
Тільки-но тримала у руках жар-птицю.
Конкурси, концерти, і овацій грім…
Глянула нацистам жінка в очі ниці —
Мабуть,буде сенс в спокусливій цій грі.
Показовий виступ. В задумі бентежній
Річ за річчю звабно стягує вона.
Охорона, наче під гіпнозом, стежить
За стриптизом бранки, тиха і німа.
Миттю обернулась. Ворогу в обличчя
Туфлею метнула різко, навідліг.
Вихопила зброю — гідна смерть не в печі —
Й перший охоронець мертвим долі ліг.
Юна танцівниця, грація Франческа
Підняла з жінками бурю гніву, смерч
Й стала Зіркою, життя програвши з честю,
Не програвши битви за достойну смерть.
Франческа Манн — польська балерина, яка відома своїм вчинком в таборі Освенцим. Їй вдалося вихопити зброю в одного із охоронців і перед смертю разом з іншими повсталими жінками вбити і поранити кількох нацистів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2020
автор: Valentyna_S