Таємничо захід догорає,
Сутінки вже крадуться кругом.
Тиша заколисана дрімає,
День минув. Пройшов. Промчав бігом.
Чорні хмари рясно небо вкрили,
Чи заплачуть проливним дощем?
…Так з Тобою й не поговорили…
Смутком ліг на душу біль і щем.
Ось, ось темна нічка завітає,
І в Твоє постукає вікно.
Споминів вервечку розгойдає,
І розбудить те, що спить давно.
Нехай хмари зорі й заховали,
Та на ранок – сонечку світить!
…Просто жаль, що ми позабували,
Що колись допомагало жить.
20.07 2020 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Валентина Рубан