Небесна синь із ватних хмар,
Відкрите сонце для кожного,
Від рани не завжди лишається шрам,
Й кохані частіше стають такими із перехожих.
Космічний простір, невідома даль,
Ще немало має таємниць,
І чергова за успіхи медаль,
Частіше лиш прикраса для полиць.
Там за неба синню, там за космосом вдалечині,
Наші серця служать за зорі,
Бути красивими в душі,
Героєм ще однієї із історій.
І тільки подих вітру завжди має рацію,
Прозорого можна лише відчути,
Навчитись в нього б цієї грації,
Щоб від тебе все починало тремтіти.
Хай успіхи збагачують серця,
Нам досить знати те, що вже відомо,
А невдачі хай йдуть у забуття,
Ділімось одне з одним взаємною красою.
20.07.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2020
автор: Іра Задворна