Схилився день легенько на ціпок
Та позіхнув й пішов тихенько спати,
А вечір-парубок гайнув аж до зірок
І нумо з ними знову жартувати.
Тут нічка-мати стала на поріг,
Сипнула роси на зелені трави,
Що холодом торкнулись босих ніг,
А мали б бути теплі і ласкаві.
І колихала нічка всіх-усіх,
Лагідним співом сни кликала дивні,,
Щоб до світанку ми дивились їх,
А вранці прокидалися щасливі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський