[b][i]Часоплин... Найщемніші миті...
Їх минувшина йде в любов,
Де всі душі теплом сповиті,
А у жилах щаслива кров...
Мчать роки... Та не шкода більше,
Що загублено шлях у час,
Де малі й нетямущі ми ще,
Бо вже діти змінили нас...
Часу плин... Лиш бринять минулим,
Загартовуючи буття,
Дні, що зовсім не промайнули,
А лягли в основу життя.
[/i][/b]
Ілюстрація з Pinterest
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: Vita V-D