Ми чекаємо сонця узимку,
А у спеку – дощів прохолоди.
Розглядаючи море на знімку,
Прагнем ми снігової негоди.
Так влаштована дивна людина –
Не знайде собі втіхи ні в чо́му,
Забуває, що кожна хвилина
Стане щастям, як зникне пото́му.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: Тетяна Мошковська