Мабуть, що літо скоро відлетить
В моїм саду кульбабка посивіла.
Хоч небо ще вихлюпує блакить
І квіти біля тину розімліли.
Але якась невидима печаль,
Літає павутинням кругом хати.
Збираються уже в далеку даль -
Лелеки вчать лелеченят літати.
Хоча...ще стільки часу - де той Спас?
Гойдають ниви золоте колосся!
...Вбираю сонце в душу - про запас,
Щоб зігрівало серце цілу осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: majra