Ні, мій народе, жити так - не гоже
В ярмі вмирати знов - борони Боже,
І з пам"яті той біль не стер ще час:
Борітеся! - всіх кличе наш Тарас.
Вбивали нас - за пісню, і за мову
Чому чуже нав"язують нам знову,
В нас є своя і мова, і пісні,
Не продаємо нашу віру, ні!
Народе мій, вставай на барикади!
Ще скільки ти терпітимеш цю зраду,
Ідуть "брати" до нас знову з мечем
Ми синьо-жовтий стяг наш підіймем.
Бо з нами Бог - так є, так буде завжди,
І на землі одна лише є правда:
Як є народ - повинна бути й мова!
Не дай нам, Боже, помилитись знову.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: синяк