Ти мене не тривож більше згадками,
І ночами не йди в мої сни.
Не мовчи Ти до мене загадками,
За живе зачіпають вони.
Не приходь більш до мене ночами,
Прямо в душу мою не дивись.
Те, що є й що було поміж нами,
Буде спомином ніжним колись.
Не тріпай мою душу надіями,
У думках моїх більш не літай.
Буду жить я високими мріями,
А Тебе лиш прошу – «Пам»ятай!
Пам»ятай, як тривожив Ти згадками,
Як ночами приходив у сни.
Як мовчав Ти німими загадками,
А тепер не питай – «Де вони?»
14.07.2020 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2020
автор: Валентина Рубан