Мої коні

Не  женіть  так  вперед,  мої  коні,
Дні  і  ночі  вперед  не  женіть,
Зупиніться,  попийте  з  долоні,
Зупиніться  хоча  би  на  мить.
Я  втомилась  весь  час  поспішати,
Протираючи  нове  взуття,
Дайте  трішки  мені  постояти
Поміж  вас  в  чистім  полі  життя.
В  свою  пошту  на  мить  зазирнути,
Почитати  від  долі  листи,
В  новий  одяг  себе  одягнути,
Нову  стрічку  у  косу  вплести.
І  не  кваплячись  просто  вдихнути
Свіжий  вітер  і  запахи  трав,
Відпочити,  взуття  перевзути,
Віддалитись  на  хвильку  від  справ.
І  нехай  час  гудить  на  пероні,
І,  мов  потяг,  нестримно  летить,
Ну  а  ви,  ну  а  ви  мої  коні
Не  женіть  так  вперед,  не  женіть...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2020
автор: Sukhovilova