Розширені зіниці – у них Всесвіт,
Пітьма і світло, початок і кінець.
Усе відоме розчинилося у безвість,
І часу плин – зав'язаний вінець.
Розширені зіниці – у них очі,
Тремтять усе від зливи і вогню,
Розтанули, згоріли і шепочуть...
Як ніч таки віддались дню.
Розширені зіниці – у них квіти.
Пелюстки розлітаються до хмар,
Які сміються, мов маленькі діти.
Велике вогнище тримає жар.
Розширені зіниці – у них вдома,
Коли накриє пара ніжних крил.
Прощай важка минулого утома,
Моє майбутнє дало сил.
Присвячено Моїй Киці
14.07.20 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2020
автор: Моряк