Стихає форте літньої грози,
Звучить піано райдужна сюїта.
Гойднулися небесні терези
І зупинились в середині літа.
І саме тут в зелених залах трав,
На вернісажі розмаїття квітів.
Симфонія на струнах всіх октав,
Звучить осанна на вершині літа!
Одна маленька невловима мить -
Апофеоз величності природи!
...А потім далі літо полетить,
Вплітаючи мінор в свої акорди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: majra