Пригадати мить ту зможеш?
Як "на ґанку, навесні,
Ти замріяна босоніж"
Пестила любов в собі.
Юність дарувала пристрасть
Щирість, спраглість, серця щем
Ми закохані в зухвалість
Цілувались під дощем.
Це минулося. І з іншим,
З парасолею в руках,
Ти готова сміливішим
Ті дощі лишить в віршах.
Це нічого, так буває
Кожному свій власний шлях
Я ж ціную й пам'ятаю
Все що було в тих дощах!
14.07.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: герой