БУДЯКИ

Кохання  його  запалило,
Бачив  тільки  її  навкруги.
Все  було,  все  пройшло  і  згоріло,
А  в  душі  вже  одні  будяки.

Невідома  крилата  та  сила,
Що  зігріла  спочатку  його.
Вона  потім  нещадно  вкусила,
Але  боляче  вже  не  було.

Час  минув  –  не  залишив  нічого,
Більше  тої  любові  нема.
Кращу  вже  не  знайти  –  
намагався,
І  на  серці  постійно  зима.

Пригадав  всі  моменти  й  події,
Як  же  добре  тоді  їм  жилось.
Мов,  дитина  в  кохання  повірив,
Тільки  зовсім  воно  не  збулось…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: