"У неминучім відчутті розлук…"

В  передчутті  розлуки  неминучої
Спинюся  раптом:  «Може,  не  піду?»
А  ми  ж  навзаєм  так  уже  намучились…
А,  може,  ми  й  зустрілись  на  біду?..

Буденні  дні,  як  листя  за  водою,
Із  теплих  днів  у  зиму  відпливуть.
Найкращі  друзі  тихою  ходою
Без  нас  ідуть  у  свою  нову  путь.

«Куди  ви  всі?  ‒  кричу  в  безодню  літ,  ‒
І  де  ваш  сміх,  і  де  веселий  гомін?»
Скував  без  вас  ріку  любові  лід,
Нехай  його  розтопить  добрий  спомин.

О,  як  буває  легко  не  піти,
А,  як  важливо,  і,  напевне,  варто!
Скують  серця  байдужості  льоди,
А  час  міняє  відстані  і  карти.

У  неминучім  відчутті  розлук,
Я  вас  прошу,  звільніться  від  ілюзій,
Аби  намарно  не  зазнати  мук,
Аби  назавжди  не  позбутись  друзів!

(с)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: Віктор Вікторович МАРКОВЕЦЬ