Немовби це не я, а хтось за мене

Отак  живу,  та  щось  в  житті  не  так,
Немовби  це  не  я,  а  хтось  за  мене
Життю  рихтує  терпкуватий  смак,
Між  всім,  що  є  проводить  паралелі.
Дихає,  живе,  хвилює  серце  відчуттями,
Вселяє  стрвх  і  кров  нертує  в  жилах,
Тамує  подих  вільний  донестями,
Усмішку  на  лиці  малює  щиру...
Отак  живу,  та  щось  в  житті  не  так,
Хоч  дихаю  і  майже  завжди  досить  кисню.
Немовби  крила  відняло  -  а  я  ж  то  птах
І  невагомість  важкістю  зависла.
Думками  давить  на  виски,
Туман  буденності  охоплює  за  плечі.
Коли  є  щось,  ти  лишень  розкажи,
Довір  паперу  все  і  буде  легше.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: Таня Тарасюк