Хоча стомивсь, все ж не кляни дорогу.
Дійти не так вже й швидко зразу ж до мети.
Посмійся над собою - і підмогу
У річці, в камені і в промені знайди.
Як відпочинеш - уклонись дорозі.
Іди тихіш, не забігаючи вперед.
Були такі, повільно йшли за возом.
А не догнать в сідлі зі швидкістю ракет.
Зневірився, без шуму сходь зі шляху.
Колодою на ньому тільки не лягай.
Гартуй і силу, і свою відвагу,
Щоб перетнути непокірний небокрай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: Рясна Морва