Раби є раби

***андеграунд.  сюр.  під  смаки  не  адаптовано***

Часи,  донедавна  брутально  щасливі...
Безмежно  нахабні...  Одвічно  сміливі...
Як  Грицям  на  кониках  "ловко"  вертітись,
На  нервокрові  героїчно  "світитись",
Без  вірусу  трунку  відважно  упитись...
ЗАЖЕРЛИВА  СИТІСТЬ.
...і  от  віднедавна  трагічної  зміни
Процокав  годинник  час  істини.  І  не
Відмитися  тим,  що  паразитували
Роками  на  "темі".  І,  ніби  шакали
Піджавши  хвости,
Під  масками  фейси  сховали.
...ЦЕ  ЧАСОМ  НЕ  ТИ?..
(обличчя  під  маскою  і  не  було,
Як  броду  одроду  в  гнилому  боло-
ті.  Перед  чумою  сміливість
Куди  невідомо  поділась)
...ФІКСУЄМО.
...і  ось
Потроху  намордники  попризнімали...
А  хто  вам  дозволив?  А  право  ви  мали?
(Вказівка  цивільним-
вільно?)))
Поетам  -паезьку  калинмалинОву,
Музикам-  столітню  мелодію  знову,
І  жадібно  знов  біля  трону  гопак
Відплясує  натовп...  Знайомо?  Ще  б  пак...
А  може  це  плани  все  ті  ж  режисури
Фінальної  п"єси?..  А  може,  дресури
Інстинкту  твариноганьби?
РАБИ  Є  РАБИ.
...ну  звісно,  ви  скажете,  що  то  не  ви  є,
Що  все  це  обставини,  поки  не  вия-
виться,  як  незмінно  готові
Намордники  знову  і  знову
На  душу  вдягти  кожну  мить.
Та  що  ви?..
...ВІД  ШОУ  ТОШНИТЬ...

2020.  карантин...
 


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2020
Св.  №120071306370

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: Серго Сокольник