Ми – полігон для їхніх технологій,
Ми алілуємо чужинським зайдам,
Наш компас збився десь на півдорозі -
Своїх Богів могил тепер не зна́йдем.
У наших мізках медіа–клоака,
Приборкать грантом модно наше Слово,
З книгарень Гарі Поттер-вурдалака
Врікає солов’їну нашу мову.
Наш побут - зомбоящика ми бранці.
Родини переймають серіали,
Веселі і кмітливі обріза́нці
Прайм–тайми засмітили всіх каналів.
За прізвищем шляхетним чи козацьким
Єрусалимський козачок сховався -
Маніпулює виборцями хвацько,
У коридори владні затесався.
Допоки ж оті чорні вражі сили
На нашім жируватимуть добрі?
Повстань, Дажбоже праведний, з могили
І потопи всю нечисть у Дніпрі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: Юрij Бyжaнuн