На нього вже я не лютую,
Простила всі йому гріхи.
І запросила на вечерю,
Щоб припинити чвари ті.
Незадоволено пихтів він,
Й жував смачнющі голубці.
Навіщось буркотів і плямкав,
І скуштував ще і млинці.
Хотів сказати «своє слово»,
Тихенько сьорбав ситий борщ.
Вже він не злий – спокійний,
добрий,
Щоки горять й муркоче щось.
Поговорили любо й мило,
І зовсім ми не вороги.
Він посміхнувся щиро-щиро
Й поїв всі з маком пироги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: