Розлука

Вокзал  радів  і  плакав,  і  сміявся
Летіли  в  вічність  радощі  й  жалі,
Перон  у  щасті  і  сльозах  купався
Десь  стук  коліс  ніс  долі  по  землі.
І  ми  стояли  мовчки  тут  з  тобою
В  очах  надія  -  ніжність  аж  пече,
А  небо  з  нами  гралось  таїною
Не  знали  ми  чи  стрінемося  ще.
Вже  стук  коліс  роз"єднує  нам  руки
Як  поцілунок  дотик  вітерця
Затих  вокзал  -  перон  стелив  розлуку
Лише  коханню  вірили  серця.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: синяк