Я за тебе молюсь
коли осипаєшся ти
Коли в вихорі світу
пливеш
і не знаєш спокою
Я малюю молитвами
в середині тебе
квіти
Бо вони красою вирівнюють біль
Бо вони як серце
червоні.
І уже не важливо
скільки втратив
і чого спромігся
Бо кожному треба
себе наповняти чимось
Хтось суцільним тире
хтось уже
від знемоги знемігся
А хтось
теплими пір’їнами тіло
вкриває від холоду.
Ми звільняємось коли молимось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Олеся Шевчук