Уже немає стрілам ліку.
Летять тривожні голоси.
Ламають силу печеніги.
Тріщать щити.
Тріщать списи.
І сіль…
Ну звідки стільки солі?!
Вже скоро душу пропече!
Судьба згубилася у полі.
Кричить утомою плече.
Скінчилось віку полювання,
Тож не носити голови.
Тримайтесь, вороги, востаннє.
Ну, ось він я.
Іду на ви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: rutzt