Серед літа випав білий сніг
І засніжив, стежку до саду.
Червень місяць зима як на сміх
Квіти повибивала градом.
Під клен заховався соловей
І жайвір під зелене листя.
Тіло затремтіло у лілей
І Сяє кришталеве намисто .
А за вікном, л'є проливний дощ
В природі революція іде.
Вітерець ,зняв пелюстки у рож
Плаче гірко небо голубе.
У Карпатах зимонька зима
Одягла у шубку ялицю.
І стоптала чобітьми жита
А крижаний град ранив птицю.
Повінь, наробила біди, шкоди
Домівки водою замулила .
Знищений урожай від негоди
Чаїно, птаха заголосила.
Шумить, потоком море води
І зруйновані мости життя.
Надія, на Бога з висоти
Щоб літечку раділа земля.
До літа , завітала зима
Зелені трави посивіли.
З -за хмар виглядаємо тепла
Щоб від сонця квіти ожили.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Чайківчанка