Як пішла я у садочок,
вишеньки збирати.
Та високі ті гілляки,
важко діставати.
А які вже вспіли
потрапити до жмені,
чомусь розсипаються,
ніби навіжені.
Тож-бо треба за хвірткою
пильно спостерігати,
повз неї підуть хлопці,
їх на поміч звати.
Чую, йде веселе парубоцьке братство,
моя допомога,
буцімто зненацька.
Люблять залицятись
або шуткувати,
та на їхню працю
не буду ображатись.
Бачу, як котята,
на гіллі повисли,
рвуть черешняка
голівки барвисті.
Сонечко на небосхилі весело гуляло,
хитре товариство
посміхалось браво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Svitlana_Belyakova