Береги

У  повний  місяць  часом  береги
Свідомості  розходяться  і  тануть...
Й  химери  снів  виходять  із  туману,
Ці  розуму  ясного  вороги.
Примари  ненароджених  ідей,
Скелети  мрій,  які  в  життя  не  вийшли...
В  параді  нереальнім  і  невтішнім
Десь  і  кохання  втрачене  іде...
І  раптом  пізнаю  серед  тіней
Знайому  постать,  ту  забуту  казку...
Заходь  на  чай,  на  кілька  слів,  будь  ласка!
Але  й  вона  забула  вже  мене...







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Анна Шульке