Знову і знову непоправні втрати,
Це чинить осатаніла москальня.
Смерть знову стискає свої лещати,
Солдатами знову повниться земля.
Іде боротьба за нашу волю,
Воїни свої життя віддають.
Сміло ідуть в бій за кращу долю,
Вони відважно боротьбу ведуть.
Кров знову оповила наші душі,
Кровоточать старі завдані рани.
І рвуть осколки козацькі кантуші,
Знову звучать бойові барабани.
Воїни, нехай Господь з вами буде,
Міцності духу і сил вам додає.
Про вашу славу ніхто не забуде,
І вона із віків роду постає.
(Вічна пам'ять воїнам світла! Після вчора обірвалась життєва струна, офіцера Тараса, син поетеси Валентини Матвіїв.. 😥🕯)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Віктор Варварич