Взяв сум мене сьогодні у ясир.
Не через дощ, що вдарив по обіді.
Не через вітер, що стривожив шир.
Не через ніч без місячної міді.
Не через брак їди або пиття.
Не через те, що зранив хтось родину
Чи кинув, зуби скалячи, сміття
Мені в лице чи навздогін у спину.
Не через те, що заздрості хробак
У совісті людській шукає їжу.
Байдужість світу серце згризла так,
Немов голодний кріль капусту свіжу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)