Із боїв не вертають солдати

Наче  все,  як  завжди,  наче  все,  як  завжди,
наче  все,  як  завжди,  милий  брате
та  в  душі  пустота,  наче  чорна  діра
Із  боїв  не  вертають  солдати.

Скільки  їх  полягло,  скільки  їх  там  лягло,
на  хрестах  будуть  юні  ще  дати,
де  пролилася  кров,  маки  там  зацвіли
Із  боїв  не  вертають  солдати.

Зорі  падають  знов,  зорі  падають  знов,
зорі  падають,  щоб  нагадати
обірвалось  життя  на  війні  молоде
Із  боїв  не  вертають  солдати.

Буде  літо  цвісти,  буде  літо  цвісти,
інші  будуть  любити  й  співати...
а  про  них  лише  пам"ять  навіки  жива
Із  боїв  не  вертають  солдати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2020
автор: ОксМаксКорабель