Недоспівана пісня

                                         [i]«    А  ну-ка  песню  нам  пропой,  
                                                                                     веселый  ветер...»[/i]
                                                                                       В.Лебедєв-Кумач  

У  Лету  лечу  –  запорожці  чекають,  
усе  доганяє  війна.  
Уже  добігаю  до  самого  краю,  
де  сяє  ясна  далина.  

Із  далечі  тої  ще    чую  привіти  
і  тихо  ковтаю  сльозу.
Оманливе  щастя  минулого  світу  
у  кузові  ЗІСа  везу.

Яка  ностальгія  за    кіноекраном  
у  пеклі  глухого  села!
Які  уявлялися  міфи  роману,  
куди  нас  еліта  вела!

Ось-ось  дочалапає  решта  до  раю.
Примара  союзу  усе  ще  блукає
у  серці  Європи  –  Русі.
Висять  кумачі  і  линяє  свобода,  
у  вічній  опалі  лихого  народу
йдемо  по  кровавій  росі.

За  мотивами
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882468

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2020
автор: I.Teрен