Україно моя вишиванко,
Від веселки семи кольорів.
Загадкова у світі циганко,
Світу всього ти скриня скарбів.
Твої дії в стихії буремні,
Й злої долі величні діла.
Значить ти прожила недаремно,
Коли вижити в неї змогла.
Твої справи освячені кров’ю,
Скільки воїв злягло у боях.
Зі всім світом боролась за волю,
Незбагненний твій Зіронько шлях.
Працювала ти сонячна плідно,
Ти для світу, як світоч була.
Бо несла світла промені гідно,
По обидвоє боки Дніпра.
Вишиванка зволожує душу,
Не дасть вирватись скверні наруж.
Знову й знов з кольорів її вкушу,
Розіллю благощему довкруж.
Покотилась мелодія гаєм,
В красі Божій пливуть почуття.
День новий йде, Сварожий ступає,
Йому віра заради Буття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: Волиняка