Середина

Ось,  золота  ця  середина,  
Коли  не  жарить,  не  пече  –
Блаженна  мить,  неповторима,  
Де  сонце  ніжить  так  лице.  

Воно  і  ніжить,  і  голубить,
Милує  око  і  твій  зір,
Воно  своє  ще  надолужить
І  прожене  журбу,  повір.  

Не  буде  злив,  не  буде  грому  
 І  темних  хмарок  в  небесах,  
Та  й  в  ранках  липово-медових
Пропаде  сум  в  твоїх  очах.  

На  те  ж-бо  літо,  щоб  зігріти,  
Обдарувати  всіх  теплом,  
Щоб  ми  могли  життю  радіти
І  пити  каву  за  столом.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: Ольга Калина