Болить душа... Ой, як болить...
І чим її полікувати,
Вороння кряче, звір гарчить
Гинуть сини і плаче мати.
А хтось будує підлий план
Як землю ворогу віддати,
Не раз було так важко нам
Ми вчились падати й вставати.
Ми знову майже на межі
Життя чи смерть нашій свободі,
Чи вже на східнім рубежі
Надіятись на перст Господній.
Не можна голову схилить
Тепер здається вже найтяжче...
Болить душа... Ой, як болить...
Та вірю, так не буде завше.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: синяк