ВИ КЛИЧЕТЕ МЕНЕ ВВІ СНІ…

[b][i]Ви  кличете  мене  вві  сні:  Мариночко!  Марино!
Зімкнулись  руки  –  спалах  і  гроза.
Без  снів  таких,  думок  –  я  просто  гину.
Прокинусь  –  і  на  згадку  -  тільки  зрадниця-сльоза.

Такий  палкий  порив  душі  –  і  знову  безнадія,
так  сумно  листя  падає  в  траву...
-  Коханий!  Любий!  Тільки  Вами  –  мрію.
Ви  знаєте,  що  тільки  Вами  –  дихаю-живу.

І  знов  крізь  ніч  Ви  кличете:  Мариночко!  Марино!
Та  в  день  –  короткий  спалах  від  дзвінка.
А  час  летить  –  невблаганно,  невпинно,
В  напрузі  тільки  від  віршів  моя  слабка  рука.

Так  часто  в  сокровенному  в  думках  до  Вас  я  лину,
Нікому  почуттів  цих  не  спинить…
Почути  щоб:  Мариночко!  Марино!
Я  знаю,    все  життя  моє  освячує  цю  мить...[/i][/b]




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: Білоозерянська Чайка