Ти мій тринадцятий спокусник,
Моя стонадцята вина…
Твій аромат – гірка отрута,
Що напророчена здавна...
Тебе не діждала любити,
І ти, не просячи, пішов.
А я фантом у зріст твій зшитий
Розцілувала в кожеш шов.
Я ніч промарила тобою,
Неначе вічність прожила,
І у тринадцятім двобої
Саму себе перемогла.
Ти не чекав із фронту зведень,
Тебе минула ця війна.
Чи зітре сто-якийсь молебень
Мій гріх тринадцятий сповна?!..
05.04.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: Юлія Мальована