Анітелень - мовчить задума неба
Над бахрамою вічних пралісів.
Отут, де горизонти хмари обійма,
Де монолітні непрохідні зарослі.
Атланти гір тримають небеса,
І крає птах безмежності простори...
Ось, саме тут, безсилі всі слова,
Коли окраєць неба, ти і гори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Таня Тарасюк