НЕ ЗРАДИВШИ СЕБЕ

Від  краю  та  до  краю,
моя  душа  літає.
Куди  летить  —  не  знаю,
не  слухає  мене.

Не  знаю,  не  гадаю
чому  печаль  гортаю,
в  глибокім  сні  блукаю,
не  згадую  себе.

Згадаю  —  запитаю.
Навіщо  помираю?
Нестерпну  біль  ковтаю,
не  зрадивши  тебе.

Не  лаю  —  відпускаю,
у  небо  відлітаю...
Прощення  не  жадаю,
поки  зоря  веде.

Від  пекла  аж  до  раю
смарагдів  назбираю,
сумління  відпускаю  —
нехай  любов  живе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Олег Крушельницький