Почаївська Лавра святиня - з - святинь,
Там ку́поли, сонця торкають.
І лине молитва у тиші з вершин,
Там дзвони святково співають.
Низенько святині я цій поклонюсь,
Здоров'я для всіх попрохаю.
І тихо в молитві за всіх помолюсь,
Слова́ Господь чує - я знаю.
Віками до Лаври паломники йшли,
З Волині, Полісся, Підляшшя.
Вони Боже слово у серці несли,
Свята їх земля заждалася...
Легендами повняться завжди слова,
Реальні історії пишуть.
В думках моїх Лавра завжди́ ожива,
Там вільно леге́ні так дишуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)