Сонечко засвітить й засміється мати,
Матір - Україну буде не впізнати.
Колихала сина мати, колихала,
Виростай синочку любий щебетала.
Береже хай доля у лиху годину,
Споришами стежка нехай стелить сину.
Нехай вітер буйний віє із діброви,
Хай його обходять біди випадкові.
Бережи синочку, любий Україну,
Лелій її мову… - пісню журавлину.
Бережи у горі діями й думками,
Щоб не проростала в бур’янах хрестами.
Неси її славу… хай її не втратить,
За біду і горе нехай ворог платить.
І обійде Вкрайна бурі й лихоліття,
Розцвіте, як мальва мудра і привітна.
Згинуть паразити, змовкнуть автомати,
Самі в рідній хаті будем пановати.
І не буде суму, і не буде горя,
Й заживе в любові моя яснозора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Волиняка