Міста будують людей, але

За  статусом  їдуть  до  міста,
Що  з  прагнень,  амбіцій  та  хисту,
Підкови  виковує;    зуби  –  
До  успіху  шлях,  чи  до  згуби?

Різні

Ведуть  в  мегаполіс  дороги:
Багатства  хтось  прагне,  хтось  –  змоги
Свої  проявити  таланти,
Купити-продати-надбати.

Висотки

Високі  диктують  стандарти:
Тайм-менеджмент,  впевненість,  статус,
Реальність:  тепер  чи  ніколи,
Успішність.  То  що  ж  тоді  коле

Стояти

На  власних  ногах  непорушно,
Дивитися  твердо  в  майбутнє,
Висоткою  бути  у  плоті,
З  птахами  вітатись  в  польоті?

Душу

Не  втримати  кроком  на  місці.
Шумить  понад  річкою  листя
Верби,  що  зріднилась  корінням
З  водою.  Життя  швидкоплинне.

Кличе

Оазою  серед  пустелі
Батьківської  спокій  оселі,
Невидиме,  сильне,  глибоке  
Чуття  з  хмарочосів,  бо  цоколь  –
Душі  кореневу  систему,
Лікують  у  селах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2020
автор: Серафима Пант