[b]До перших віреле :[/b]
Врізається в серце до мене глибоко,
Неначе ножем,
Тобою те кинуте слово сьогодні,
Промовлене тихо, немов ненароком,
І визвало щем.
Кохання розбилось на днищі безодні
Й вернулось плачем.
Облуда зійшла, із очей пелена,
Й пішла собі далі притишеним кроком.
[b]Ле: [b][/b][/b]
Бринить коханнячка струна,
Немовби пісня чарівна,
В душі моїй.
А надворі уже зима
Мете кругом і сніговій.
У мої сни,
Наповнені твоїм теплом,
Приходить відголос весни,
Де ми разо́м.
[b]Віреле:[/b]
Ти мене цілував,
Соловейко співав
З ночі.
Ти до мене туливсь
І тихенько дививсь
В очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Ольга Калина