МОЄ СЕЛО

Там  за  селом  у  полі
волошок  синій  цвіт,
і  стиглий  жовтий  колос,
і  жайворонка  спів.
Дитинство  босоноге
і  юності  стежки.
Село  моє,  про  тебе
завжди  мої  думки.
Приспів
Найкраще  в  цілім  світі
село,  моє  село.
До  журавлів  думками
впаду  я  на  крило.
Душа  моя  співає,
калина  під  вікном,
і  матінка  стрічає
любов'ю  і  добром.

Там  мальви  величаві
у  різних  кольорах,  
під  стріхою  гніздечко
збиває  собі  птах.
Квітують  п'яно  вишні,
щебечуть  солов'ї,  
там  перші  поцілунки
надії  і  жалі.

І  знайте,  куди  б  доля
мене  не  завела,
ніколи  не  забуду
я  рідного  села.
Вам  щирі,  добрі  люди,
сьогодні  шлю  привіт,
тепло  в  моєму  серці
лишив  дитинства  світ.

Зоя  Журавка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Зоя Журавка