Пахучий липень, сонця схід і світ говорить,
Ніч проводжає тисячами голосів,
Вітрами свіжими земну кору бадьорить,
Шумить джерелами і кронами лісів.
Шумить містами, звуком трас, немов рікою,
В якій я проти течії чи, може, за,
Пливу життям, і, як завжди, над головою,
То світить сонце, то збирається гроза.
Проте, якою б не була погода зранку,
Вона не вічна, і гроза теж відгримить,
Вдихну тим часом запах липня крізь фіранку,
І просто слухатиму, як цей світ шумить...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Sukhovilova