Пише чорним, доля по білому,
Пише все, що її заманеться.
То блукає в тумані сивому,
А буває, що з ним розминеться.
Пише чорним по білому доля,
Наперед вона все про нас знає.
Дозріва помаленьку у полі,
А тоді в кожну душу лягає.
Не минеш і її не обїдеш,
Не обскачиш конем ти ніколи.
На шляху́ свою долю зустрінеш
І прийме́ш, як вона тебе зморе.
Пише чорним по білому доля,
Кому щастя, кому біль і сльози.
Проявляється в кожному слові
І буває, так серце тривожить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)